ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви до вірних з нагоди 120-літнього ювілею Патріарха Йосифа (Сліпого)
Дорогі у Христі!
Кожен ювілей наших слуг Божих та ісповідників віри – це не лише добра нагода соборно згадати їхні імена і всім Божим народом нашої Церкви помолитися за упокій їхніх душ та просити Бога про їхню прославу на землі: ми робимо це постійно. Відзначення ювілеїв – це також і духовний привілей нового спілкування зі світочами нашої церковної історії, що здійснюється через читання їхнього слова та осмислення їхнього чину. Це робить нас причасниками їхньої мудрості та вдячними спадкоємцями їхнього досвіду.
Цього року наша Церква відзначає 120-річчя з дня народження ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого). Хоча вказана дата є тризначним числом, це не повинно нас бентежити: Патріарх Йосиф – наш сучасник! У цьому легко переконатися, коли зануритися в обставини його життя чи ознайомитися з його пастирським словом. Своєю візією майбутнього він на кілька десятиліть випередив свою епоху – щоб опинитися поруч із нами в нашому сьогоденні.
Розгляньмо на початку один малопомітний, але знаменний приклад із його біографії. Тисяча дев’ятсот п’ятдесят сьомий рік… Йосиф (Сліпий), вже як Митрополит, перебуває на засланні в с. Маклаково Красноярського краю. Неволя, утиски, заборона священнодіяти. Як багато людей із нинішнім способом мислення мріяли б у його ситуації бодай повернутися до рідного краю і тихенько дожити свого віку, щоб нічим не зачепити страшного карального маховика. А Митрополит Йосиф пише в той час послання з несподіваною, але промовистою назвою: «Великого бажайте!». Чи було це послання скероване до його ровесників? Формально, так. Але чи треба було нагадувати про велич бажань тим його землякам, які тоді масово йшли на великі жертви в ім’я найвищих народних святинь? Чи не є це посланням до нас, людей нинішнього часу, в якому модно бажати «усе і відразу», в якому щоразу менше розрізняють добро і зло, сакральне і брудне, велике і нице?
У неділю 15 січня наша невелика громада святкувала храмове свято - День святого Йосифа.
Святий Йосиф Обручник походив з роду царя Давида, але жив у бідності в Назареті, заробляючи на життя теслярством. Від першого шлюбу в нього було 4 синів та дві доньки. Овдовівши, св. Йосиф жив у суворій стриманості. Вісімдесятирічним старцем св. Йосиф був вибраний первосвящениками, щоб він оберігав дівство Пресвятої Богородиці, яка дала обітницю безшлюбності. Про втілення через Неї Сина Божого йому сповістив Ангел. Св. Йосиф був присутній під час поклоніння пастирів і волхвів новонародженому Ісусу. За вказівкою ангела він втік з Матір’ю Божою та Ісусом-дитятком до Єгипту, рятуючи їх від гніву царя Ірода. У Єгипті жив з Дівою Марією та Ісусом, працюючи теслярем. Був вихователем та опікуном Ісуса.
Святий Йосиф вшановується як покровитель Католицької церкви, Святого Сімейства, християнських подружжів, дітей, молоді, сиріт, вихователів, робітників, теслярів, ув’язнених, подорожуючих та емігрантів, а також є покровителем доброї смерті.
У цей особливо святковий для нашої громади день невеликий храм був заповнений нашими земляками-одновірцями з Авейро, Олівейри-де-Аземейш, Віли Нової де Гая, Агеди. Відправили Святкову Божественну Літургію наш капелан о. Андрій Цікало та о. Іван Бабчук з Візеу. Наші дорогі гості порадували нас чудовим співом. Громада з Віли Нової де Гая навіть зробила нам подарунок - частину іконостасу для нашого храму. Хорова група з парафії міста Агеда пройняла душу колядками, де йшлося про наші родини у рідному краї:
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! «Нині Діва родить Творця всіх, Рай приносить вертеп, зоря показує Христа, пастирі бачать чудо, ангели ж співають, промовляючи: Слава на висотах Богові!»
Вітаю з Різдвом Христовим та Новим Роком! Бажаю щоб з першою різдв’яною зіркою у Ваш дім зійшло Боже благословення, щастя, здоров’я, добробут, мир і злагода! З молитвою о. Іван Гудзь Координатор Капеланії УГКЦ у Португалії Евура Португалія 2011р
Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим
Христос народжується – славте! Христос із небес – зустрічайте! Христос на землі – бадьортеся! Канон Утрені Різдва Христового
Дорогі у Христі!
Цими словами із канону різдвяної Утрені хочу привітати всіх вас зі світлим святом Різдва Христового. Сьогодні Христова Церква закликає нас не просто вкотре відзначати це свято, а й запрошує прославляти, зустрічати Бога, який прийшов до нас у людському тілі, та кріпитися присутністю цього небесного Дитяти.
Христос народився для нас! Слава Богу на висотах та мир на землі людям, яких Він любить. Нехай же до всіх дійде відлуння Вифлеємської благовісті, яку Католицька Церква звіщає на всіх континентах, долаючи будь-які національні, мовні та культурні кордони. Син Пречистої Діви Марії народився для всіх, Він – Спаситель усіх.
Саме так Його призиває давній літургійний антифон: «Еммануїле, наш царю та законодавче, надія та спасіння народів: прийди спасти нас, Господи, наш Боже». Veni ad salvandum nos! Прийди спасти нас!. Це – волання людини кожного часу, яка відчуває, що не спроможна сама подолати труднощі і небезпеки. Вона потребує вкласти свою руку в руку більшу та сильнішу, руку, яка з висот простягається до неї. Дорогі брати й сестри, ця рука – це Христос, що народився у Вифлеємі з Пречистої Діви Марії. Він – рука, яку Бог простягнув людству, щоб допомогти йому вийти з рухомих пісків гріха та поставити його на ноги на скелі, на міцній скелі Своєї Істини та Своєї Любові.
Українська парафія у місті Аґеда була створена ще у листопаді 2005 року зусиллями людей, які прагнули мати українську Службу Божу хоча би зрідка в далекій чужині. Цій події передували довгі перемовини з Єпископом Авейро Антоніо Марселіно (Bispo da Diocese de Aveiro D. António Baltazar Marcelino), з настоятелем церкви міста Аґеди Жозе Камойш (Paróquia Sta. Eulália de Águeda, Padre José Camões). Та врешті, переговорний період успішно завершився і українська громада нашого міста змогла насолодитися українською Літургією, яку служив отець Євген Колосок, що на той період був парафіяльним священиком Фатіми та Лейрії. Узгодили розклад Богослужінь: перша неділя місяця та великі християнські свята року. І вже перша Служба Божа на Різдво Христове у 2006 році зібрала багаточисельну громаду Аґеди та навколишніх міст і сіл. Цьогоріч перед першою неділею грудня вже вкотре прийшло на думку питання про вибір Храмового свята чи, як кажуть в Україні, Празника для невеликої, та вже шестирічної української парафії. Справа у тім, що португальський храм, який люб’язно надає нам своє приміщення носить ім’я святої Еулалії, яка є святою латинської церкви. Тому ми обрали охоронницею своєї парафії Пречисту Діву Марію, одне з 12 найголовніших свят якої – Введення в Храм Пресвятої Богородиці - ми мали святкувати саме 4 грудня. Наш парох о. Іван Бабчук підтримав ідею церковного комітету і активно включився в організацію святкової Літургії, адже на всю підготовку був лише тиждень.
Хресна Дорога – це дорога всіх людей, але передусім людей хворих, яким дуже важко нести свій хрест. Тільки допомога Бога, який став нашим братом, як людина, і перший ніс хрест із любові до нас, може полегшити нам терпіти з Ним і для Нього.
Всемогутній і вічний Боже, Ти дав людям за взірець Христа, Свого Сина, нашого Спасителя, який став людиною і принизився аж до хресної смерти. Вчини, аби ми у хвилини важких життєвих терпінь випробувань внутрішньо брали участь у Його спасенній Муці і доступили слави Воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.
Статистика
Користувачі : 4 Зміст : 255
Хто на сайті
На даний момент 25 гостей на сайті
Лічильник
Повчальне слово
Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!" Псалми