Церковна сім'я - спільнота - підтверджує, що я дійсно християнин. Я не можу стверджувати, що прямую за Христом, якщо відмовляюся стати відданим членом якоїсь конкретної групи Його учнів. Ісус сказав: «З того усі спізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати.» (Ів. 13,35). Коли ми, будучи церковною сім'єю, сходимося разом в любові, не зважаючи на те, що належимо до різних національностей і різних соціальних прошарків суспільства, наша єдність є свідченням для всього навколишнього світу (див. Гал. 3,28, Ів. 17,21). Ви не можете бути Тілом Христовим самі по собі. Для цього вам необхідні інші християни. Ми є Його Тілом разом, а не окремо (1 Кор. 12,27). Церковна сім'я виводить нас із самолюбного відчуження. Спільнота - це школа, де ми вчимося ладнати з іншими членами Божої сім'ї. Якщо хочете, це лабораторія для практичних робіт по самовідданій, співчутливій любові. Будучи членом помісної спільноти, ви можете навчитися піклуватися про інших людей і розділяти їх інтереси: «І як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени.» (1 Кор. 12,26). Лише за допомогою регулярного контакту із звичайними, небездоганними віруючими ми можемо навчитися справжньому спілкуванню і випробувати на собі істину про те, що означає бути взаємозалежними і скріпленими воєдино (Еф. 4,16, Рим. 12,4-5, Кол. 2,19,1 Кор.12,25). Істинне біблійне спілкування означає, що ми так само віддані один одному, як і Ісусу Христу. Бог закликає нас віддавати один за одного все, включно з життям. Багато християн, напам'ять знаючи Ів. 3,16: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.», чомусь абсолютно не пам'ятають 1 Ів. 3:16: «З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.» І по відношенню до інших віруючих Бог чекає від нас саме такої жертовної любові: готовності любити їх так само, як любить нас Сам Ісус.
|