Дорогі брати і сестри українці, Христос Воскрес!

Радіймо і веселімся бо Христос Воскрес і є між нами. Бог і правдивий чоловік, який воскрес у славі і є з нами на нашій дорозі життя є для нас Променем Воскресіння, що змінює все наше життя, освітлюючи і даючи йому зміст і значення -  бути. Наше життя не є сліпою подорожжю, бо знаємо напевне звітки ми вийшли і куди йдемо, і воно відкриває нам надію на Бога і правду у Воскресіння Христове.
Святкування Пасхи – це святкування нового життя у славі, що Син Божий, як правдивий чоловік, що народився і жив у світі, помер і воскрес давши нам життя. Тому це Свято Свят, Свято радості і свято нашої надії в Бога.
Свято Пасхи закликає нас жити у радості, яка проростає у віру і надію, що випливає зі смерті і воскресіння Ісуса Христа.
Св. Апостол Павло закликає  нас до радості, фундаментом якої є правда про Воскресіння Христа, який перебуває у славі Бога Отця. Христос Воскрес, віддавши своє Життя для нашого життя, що є нашою єдиною надією на спасіння (бо немає спасіння в іншому імені). Підтверджуючи свої слова св. Ап. Павло говорить: « для мене бо життя – Христос, а смерть – прибуток». Це може засвідчити тільки той , хто вірить і надіється на краще життя, життя у славі Божій , яку показав нам Син Божий, живучи як людина і воскреснувши у своїй славі. Христос Воскреслий показує нам вартість нашої віри і надії. Так як воскреслий Ісус є нашою вірою і надією, він є  також, нашою правдивою радістю. Тому закликаю вас, дорогі брати і сестри у Христі, щоб ваша радість була святою радістю. І причина тієї радості є саме Воскресіння, що є найголовнішим і ключовим святом Церкви і смислом нашого християнського життя.

Розгорнути вітання:

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє,
нехай же святкує увесь видимий світ і невидимий,
Христос бо воскрес – радість вічна!»

Воскресна Утреня, Канон Пасхи

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5). Як темрява не може зупинити чи обмежити світла, так само смерть і гріб не змогли втримати Джерело життя – нашого Спасителя, який наповняє сьогодні Всесвіт своїм світлом і своєю благодаттю.

«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє!»

У Великий четвер у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав очолив Вечірню з Літургією Василія Великого, освятив антимінси і миро та здійснив Чин умивання ніг дванадцятьом священикам.

«Сьогодні Церква святкує установлення тайни Євхаристії, але воднораз тайни Священства», – наголосив у проповіді Предстоятель Церкви і привітав владик, священиків, дияконів та семінаристів з цим великим днем.

«Сьогодні вкотре Христос продемонстрував всій Церкві велич тої тайни Священства. Бо це священнослужіння – це виконання того служіння, яке виконав, виконує і буде виконувати до кінця світу через нас наш Божественний Учитель і Спаситель», – підкреслив Блаженніший Святослав.

"Розіпни Його"
Подорож до Єрусалиму

У Вербну Неділю, після святкового Богослужіння, парафіяни, огорнуті відчутним весняним теплом, ніжним сонячним промінням і приємним запахом пахучої верби й пальмових віток, поспішали у парафіяльний зал, церкви São  Jorge de Arroios, де театральна студія «Теотокос», при Греко-Католицькій церкві  у м. Лісабоні, підготувала виставу «Розіпни Його».
Спільна молитва, запалені свічки, вдале сценічне освітлення, музичне оформлення  – підготували нас до подорожі  у Єрусалим...
Вистава була не простою за композицією, але донесена в доступній формі до глядачів. На сцені одна за одною з'являлися жінки, які вболівали за долею Ісуса, які страждали разом з Ісусом, які мали можливість зустрітися  поглядом з Ісусом, які плакали і молилися за Сином Божим.
Реальному відтворенню подій і пережиття їх,  допомагали вдале оформлення сцени і чудово підготовлене  і майстерно пошите вбрання епохи Ісуса Христа.

Exmo. e Reverendíssimo Senhor Arcebispo/Bispo/….

Páscoa significa renascimento. Páscoa é dizer sim ao amor e à vida; é investir na fraternidade, é lutar por um mundo melhor, é vivenciar a solidariedade. Que, na Páscoa, nossa fé seja revigorada pela certeza de que Cristo ressuscitou e está entre nós!
Desejo que neste dia, em que nós cristã os, comemoramos o seu renascimento para a vida eterna, possamos renascer também em nossos corações. Que neste momento tã o especial de reflexã o possamos lembrar aqueles que estã o aflitos e sem esperança.
Respeitosos cumprimentos em uniã o com Cristo, em nome do qual servimos e somos.
Trago o desejo que esta Páscoa seja repleta de Amor, paz e saúde.

Santa Páscoa!

Pe. Ivan Hudz
Coordenador da Capelania Nacional
das Comunidades Ucranianas de Rito Bizantino

Хто переможний – він одягнеться в одежі білі,
і вже не викреслю його з книги життя,
і визнаю ім’я його перед Отцем моїм.
Одкр. 3, 5

Улюблена в Христі українська молоде!

Переживаючи Квітну неділю, яка безпосередньо підводить нас до таїнства Пасхи Господньої, знову звертаюся до вас зі своїм словом. Найперше хочу подякувати вам за всі можливості зустрічей та спілкування з вами впродовж останнього року. Здійснюючи візити до наших громад у різних країнах світу, я шукав цих зустрічей. Свою радість з приводу пережитого хочу висловити словами блаженного Папи Івана Павла ІІ: «Я чекав на вас і ви прийшли, і я вдячний вам за це! »
Сьогодні Христова Церква через свої Богослужіння покликала нас до участі в особливій зустрічі: процесії мешканців Єрусалима зі своїми дітьми, які вийшли вітати довгоочікуваного Месію, що тріумфально входить до своєї столиці. З усіх жестів, привітань і вигуків цієї події пропоную зупинитися на одній деталі.
Євангелист Марко зауважує, що, готуючи для Ісуса осля, Його учні зняли свій одяг, поклали на ослятко і лише тоді Христос сів на нього. У момент урочистого входу Христа до Єрусалима молоді люди впізнають у Тому, котрий їде на осляті, Того, хто сидить на херувимах та, за висловом святого Івана Золотоустого, є «серафимів Господь і цар Ізраїля». А далі роблять щось подібне до того, що перед тим вчинили Христові учні: скидають свій одяг і стелять його під ноги осляті на дорозі, якою мав проїхати Ісус (пор. Мр. 11, 7 – 8). Очевидно, що це не просто збіг обставин та випадкове повторення якогось звичного жесту. Тож постараймося разом відкрити його зміст.